ГРУНДІМУНІТЕТ (нім. Grund, у складних словах — основний, капітальний, істотний) — стан імунітету, який виникає після первинної імунізації відповідним антигеном і після повторного введення антигену через оптимальний інтервал часу забезпечує високий імунологічний ефект, що виражається потужною і швидкою продукцією відповідних специфічних антитіл. Г., створений шляхом первинної підготовчої імунізації, має дуже велике значення для профілактики деяких інфекційних захворювань (правця, злоякісного набряку, стафілококових захворювань), яка здійснюється шляхом імунізації відповідними антитоксинами. Г. залежить від якості антигенів, застосованих для первинної підготовчої імунізації (очищених концентрованих та сорбованих анатоксинів).
Ветеринарная энциклопедия. — М., 1972.